7.1. Класифікація і типи доїльних апаратів

7.2. Загальна будова доїльного апарата

7.3. Загальна будова та призначення елементів доїльних апаратів

7.4. Робота двотактного доїльного апарата

7.1. Класифікація і типи доїльних апаратів

Доїльні апарати поділяють на витискні і висмоктувальні. Механічні доїльні апарати витискного типу, що імітують взає­модію дояра з дійками за ручного доїння, не знайшли широкого практичного застосування в основному через складність і недоско­налість конструкції. Сучасні доїльні апарати є апаратами висмоктувального (вакуумного) типу.

Робочими органами доїльного апарата, що здійснюють процес до­їння і безпосередньо взаємодіють із твариною, є доїльні стакани. Роз­різняють два типи доїльних стаканів: однокамерні і двокамерні (рис.7.2). Нині в основному використовують двокамерні доїльні стакани.

За принципом роботи доїльних стаканів доїльні апарати поділя­ють на три- і двотактні. Такт – це період часу, протягом якого відбувається фізіологічно однорідна взаємодія машини з твариною. Сукупність різноманітних тактів називається циклом.

Робочий цикл трьохтактного доїльного апарата складається з тактів: ссання, стиск, відпочинок, а двохтактного лише із тактів: ссання і стиск.

Такт ссання призначений для виведення молока з дійки. Такт стиску призначений для масажу вимені і стимуляції процесу молоковіддачі. Такт відпочинку призначений для відновлення кровообігу в дійці.

Поширенішими є двотактні доїльні апарати із тактами ссання і стиску. Таке поєднання тактів дає змогу значно спростити конструк­цію і скоротити тривалість доїння, підвищується надійність роботи апарата.

Існуючі двотактні доїльні апарати працюють за такими схемами: однойменні такти відбуваються і змінюються одночасно у всіх ста­канах (одночасне доїння); у двох стаканах здійснюється такт ссання, у двох інших у цей самий момент — такт стиску (попарне доїння).

Основний недолік двотактних доїльних апаратів — підвищена загроза порушення кровообігу в дійках у разі несвоєчасного вими­кання доїльного апарата (явище «сухого» доїння).

Таблиця 7.1.

Загальна характеристика доїльних апаратів

7.2. Загальна будова доїльного апарата

Доїльні апарати — це виконавчі елементи доїльної машини, які забезпечують вилучення молока з дійок за допомогою вакууму. Вони мають підвісну частину, до якої входять колектор та комплекти доїльних стаканів, молочних і вакуумних трубок, молоч­ний і повітряний шланги, з'єднані кільцями, а також ручка, на якій встановлено пульсатор і за допомогою якої апарат під'єднують до повітряного і молочного трубопроводів.

Доїльний апарат складається з чотирьох доїльних ста­канів, колектора, пульсатора, комплекту молочних і вакуумних шлангів та трубок, а також доїльного відра (у разі доїння в перенос­ні відра).

Рис. 7.1. Доїльний апарат

7.3. Загальна будова та призначення елементів доїльних апаратів

Незалежно від типу, марки та конструктивних особливостей, ос­новні елементи доїльних апаратів мають чітко визначені функції:

Доїльні стакани — ви­доюють молоко та складаються лише з двох основних деталей: гіль­зи з патрубком для повітряної трубки та дійкової гуми з молочною трубкою (верхня частина якої переважно закінчується присоскою). Крім того окремі види доїльних стаканів можуть мати в будові стопорні кільця, оглядові конуси, збільшену присоску із спеціальним каліброваним отвором для покращення транспортування молока з піддійкової камери та інші конструктивні особливості. Гарантійний строк служби дійкової гуми — один рік з дня виготовлення, в тому числі 900 год. чистої роботи (доїння). Після спрацювання дійкову гуму замінюють на нову.

Рис. 7.2. Схеми роботи доїльних стаканів:

І, II — однокамерного відповідно з незмінними і змінними розмірами присоска;

III — двокамерного; а — такт ссання; б — такт стиску; в — такт відпочинку;

1 — гільза; 2 — гумовий присосок; 3 — дійкова гума; 4 — міжстінкова камера; 5 — піддійкова камера.

Сторінка 2