Правила експлуатації транспортерів

Перед пуском транспортера в роботу проводять технічний огляд. При цьому перевіряють слідуюче: щоб рама і редуктор приводної станції були встановлені по рівню, а вісь симетрії ведучої зірочки знаходилась на 55 мм вище дна каналу і в одній площині з натяжною і поворотними зірочками; правильність збирання ланцюга, її натяг, особливу увагу приділяють підйому скребків горизонтального транспортера після проходження ведучої зірочки; прямолінійність дна і бокових стінок каналу. Під час роботи ланцюг транспортера повинен рухатись без ривків. При роботі не допускається перевантаження каналів гноєм, тому що при пуску транспортера з завантаженими каналами різко збільшується навантаження на ланцюг, що може призвести до поломок.

Скреперні установки УС-15, УС-Ф-170, УС-250

Установки призначені для прибирання гною великої рогатої худоби із тваринницьких приміщень за боксового і комбібоксовогоутримання тварин. Уста­новки уніфіковані. Скреперна установка УС-Ф-170 складається з приводу (1), тягових ланцюгів (5), проміжних штанг, скребків (6), поворот­них роликів (2). Привід установки включає два спарені редуктори, електродвигун, механізм реверсування та ведучу зірочку.

Рис. 6.8. Схема скреперної установки:

1 - привід; 2 - поворотні ролики, 3 – поперечний гнойовий канал, 4 – повздовжні гнойові канали, 5 - тягові ланцюги, 6 - скрепери; 7 – повзун, 8 – шарнір

Тяговий орган скреперної установки з чотирма скреперами має два відрізки кругло-ланкового ланцю­га: перший з'єднує два передні скре­пери і приводить­ся в рух ведучою зірочкою приводу, другий з'єднує два задні скрепери і переміщується по роликах поворот­них пристроїв. Ко­жна пара скрепе­рів сполучена між собою за допо­могою проміжних штанг.

Скрепер — це робочий орган, що збирає і перемі­щує гній каналами. Він складається з повзуна 6 , шарніра 2, натяжного пристрою 5 та двох скребків 1 і 4. Залежно від ширини каналу розсувні скребки виставляють на ширину очищення від 1,8 до 3 м. На кінцях скребків болтами прикріплені гумові чистики, які очищають від гною стінки каналу.

Поворотні пристрої для зміни напрямку руху ланцюга встанов­лені на анкерних болтах, забетонованих у гнізда.

Рис. 6.9. Скрепер установки УС-Ф-170:

1,4 — скребки; 2 — шарнір; 3— натяжний пристрій; 5 — гумовий  чистик ; 6 — повзун

Скреперна установка має поступально-зворотний рух. За робочо­го ходу скребки в одному гнойовому проході за рахунок тертя з під­логою розкриваються на ширину каналу, захоплюють гній і пере­міщують його до поперечного гнойового каналу. Скребки іншого проходу в цей час складаються і здійснюють холостий хід у зворот­ному напрямку. Після того як скребок із гноєм дійде до місця розван­таження у поперечний канал (це може бути в кінці або посередині приміщення), напрямок руху скребків змінюється на зворотний. Установка працює в автоматичному режимі.

6.3. Системи гідравлічного прибирання гною.

Гідравлічні системи включають виготовлені з бетону поздовж­ні канали для нагромадження і транспортування гною, розміщені під щілинною підлогою. Поздовжні гноєприймальні канали вихо­дять на загальний поперечний колектор, розміщений посередині приміщення і з'єднаний із гноєзбірником.

Рис. 6.10. Схема змивної системи прибирання гною:

1 — решітка; 2 — трубопровід; 3 — змивна насадка; 4 — гноєприймальний канал; 5 — поперечний канал (колектор)

За способом видалення гною з каналів гідравлічні системи поді­ляються на змивні (з використанням для змивання води або гнойо­вих  стоків,   тобто  прямо змивні  та  рециркуляційні)   і  самопливні. Змивні системи,  крім канального варіанта, бувають ще й безка­нальні, а самопливні — без­перервної та періодичної дії. У варіантах змивної си­стеми гній змивають і ви­даляють брандспойтами вручну    або    за    допомогою спеціальних      водострумин­них  пристроїв, які автоматично вмикаються через певні інтервали часу.

Гноєприймальний   канал самопливної системи пе­ріодичної   дії   (відстійно-лоткової) на виході обладнаний шибером , який пе­рекриває прямий вихід гною в магістральний колектор. Дія такої системи полягає в тому, що гній у каналі накопичується протягом певного періоду (кілька діб). Після відкривання шибера гній пере­тікає у магістральний колектор і далі — у гноєзбірник.

Рис. 6.11. Схеми відстійно-лоткової (а) та самопливної (б) систем прибирання і видалення гною:

1 — гноєприймальний канал; 2 — решітка; 3 — шибер; 4 — поперечний канал; 5 — поріжок

Недоліком гідравлічних систем видалення і транспортування гною (особливо змивної) є велика витрата води, випаровування якої збільшує вологість повітря у тваринницькому приміщенні, що, в свою чергу, потребує інтенсивнішої вентиляції. Крім того, розрі­дження гною водою збільшує обсяг його маси й ускладнює зберігання, транспортування і подальше його використання, особливо в зимовий пе­ріод. Існує можливість замерзання системи.

6.4. Транспортування гною у гноєсховища.

Насос НЖН-200 призначений для перекачування рідкого і напіврідкого гною із гноєзбірників і гноєсховищ у транспортні за­соби. Виготовляють у двох виконаннях: пересувний (із приводом від вала потужності трактора класу 1,4) і стаціонарний (з електро­приводом).

Рис. 6.12. Загальний вигляд насоса НЖН-200:

1 — електричний двигун; 2 — коліно для приєднання відвідного рукава; 3 — шнек; 4 — отвір для транспортування; 5 — лопатева мішалка; 6 — поворотна рама; 7 — лапа; 8 — лебідка

Він складається з насосної частини, поворотної рами з полозками, системи блоків із лебідкою, опорної рами з двома пневматичними колесами, злив­ного рукава та пульта керування.

Насосна частина включає робоче коле­со  та  шнек.   У  верхній  частині  корпусу знаходяться два вікна, що перекривають­ся поворотною обоймою. Нижче обойми розміщені дверцята, які відчи­няються поворотом важеля. На кінці шнека на обгінній муфті вста­новлена мішалка.

У корпусі робочого колеса відцентрового насоса є подрібнюваль­ний апарат. Він складається із жорстко закріплених на нижній час­тині корпусу нерухомих штифтів (протирізів) та активних ножів на нижньому торці робочого колеса. Зазор між ножами і штифтами (1 — 1,5 мм) регулюють прокладками під час складання насоса.

Опорна рама оснащена лапами або пневматичними колесами, на ній за до­помогою цапф встановлена поворотна рама, яка є напрямним при­строєм при переміщенні полозків із насосом, електродвигуном і на­пірним трубопроводом за допомогою системи блоків. Поворотну ра­му можна встановлювати у горизонтальне (транспортне) або верти­кальне (робоче) положення. Лебідка призначена для підіймання та опускання насосної частини.

Вікно для опускання насоса в гноєзбірник чи в гноєсховище по­винне мати розміри 1300 х 2500 мм. За глибини гноєсховища менше 3 м дно в місці встановлення насоса заглиблюють на 0,5 м. Це дає змогу повніше забирати гній.

До місця використання насос доставляють трактором і встанов­люють його над вікном. Для цього опускають дві опори в робоче по­ложення і фіксують їх пальцями; знімають болти кріплення рами і вручну переводять її у вертикальне положення; приєднують рукав і звільняють насос від фіксації у полозках.

Переконавшись, що насос опущений на достатню глибину в гній, спрямовують вихідний кінець його рукава в горловину резервуара транспортного засобу або приєднують його до магістрального трубо­проводу. Після цього вмикають насос на режим «відкачування». За допомогою важеля відчиняють дверцята, добиваються максималь­ної подачі залежно від фізико-механічних властивостей гною і фік­сують їх у такому положенні.

Рідкий гній крізь приймальне вікно у нижній частині насоса за­смоктується в корпус шнека і витками транспортується вгору до відцентрового насоса. Домішки, що потрапили в гній, подрібнюють­ся різальною парою, розміщеною в корпусі насоса, і разом із гноєм подаються в нагнітальний трубопровід.

У разі зменшення подачі більш ніж на 50 % насос перемикають на режим «перемішування». Мішалку в цьому разі заглиблюють не більш ніж на 0,5 м. Для цього місця прогину рукава підіймають і вмикають насос на режим «перемішування», потім підіймають ру­кав на максимальну висоту і переконуються, що весь гній витік із напірного рукава.

Відцентровий на­сос НЦИ-Ф-100 призначений   для перекачування гною вологістю не менше 92 % із приямків, гноєзбір­ників та каналів у транспортні засоби чи гноєсховища. Він також забезпечує гомогенізацію рідкого гною і подрібнення великих вкрап­лень, що містяться в ньому.

Гомогенізований рідкий гній за допомогою насоса далі можна подавати на зрошення, фракціонування або в технологічну лінію метанового зброджування.

Робоче колесо виконане у вигляді диска з трьома криволінійни­ми лопатями, на яких закріплено ножі. Два нерухомі протирізальні ножі знаходяться з внутрішнього боку кришки.

Біля забірної відкритої частини насоса розміщена лопатева мі­шалка, приєднана до диска робочого колеса. Вона оснащена прут­ковою огорожею. Магістраль насоса має розподільний затвор, що є трійником із виходами на гомогенізувальний насадок і в натискний трубопровід. Насос установлений на опорних кронштейнах і може повертатися навколо горизонтальної осі у вертикальній площині за допомогою лебідки. Керують роботою насоса дистанційно від електрошафи.

Рис. 6.13. Схема відцентрового насоса НЦИ-Ф-100:

1 — електропривід; 2 — труба з привідним валом; 3 — насос; 4 — подрібнювач; 5 — сопло;

6 — кран; 7 — вивантажувальна труба; 8 — тяга; 9 — ви­вантажувальний рукав; 10 — лебідка; 11 — шафа керування

Рис. 6.14. Відцентровий насос НЦИ-Ф-100:

1 — електропривід; 2 — ви­вантажувальний рукав; 3 — труба з привідним валом;

4 — насос; 5 — подрібнювач

Після вмикання насоса лопатева мішалка перемішує осад з ос­новною масою гною в приямку. Побічні важкі вкраплення відкида­ються при цьому до його стінок, а гній надходить до забірної части­ни насоса, де великі волокнисті часточки подрібнюються і спря­мовуються на лопаті робочого колеса. У разі встановлення клапана затвора в положення для гомогенізації маса, яка нагнітається, крізь конічний насадок виходить у вигляді сильного струменя в приямок, і забезпечує інтенсивне перемішування гною. За перемикання за­твора на режим подачі вся маса напірним трубопроводом йде на завантаження транспортного засобу чи в трубопровід подачі у гноє­сховище.

Насос НЦИ-Ф-100 випускають замість шнекового насоса НШ-50. Порівняно з останнім він має ширші функціональні можливості і підвищені техніко-економічні показники.

Установка УТН-10 призначена для транспортування гною будь-якої консистенції (рідкого, напіврідкого, підстилкового) у різ­них кліматичних зонах (за температури навколишнього середовища від -40 до +50 °С) за умови прокладання трубопроводу під землею нижче рівня промерзання. Гноєсховище заповнюється знизу, що запобігає замерзанню вихідного кінця гноєпроводу і самого гною. Особливо ефективна установка в багаторядних корівниках з попе­речним конвеєром. Вона може працювати в автоматичному режимі.

Установка УТН-10 складається з поршневого насоса, завантажувальної лійки, гідропривідної станції, апаратури керу­вання тагноєпроводу.

Рис. 6.15. Технологічна схема установки УТН -10:

1 — корпус; 2 — завантажувальна лійка; 3 — всмоктувально-напірний клапан;

4 — конус для приєднання рукава гноєпроводу; 5 — поршень; 6 — гідропривід

Гідропривідна    станція створює тиск оливи в гідроси­стемі і вмикає поршневий на­сос. До її складу входить електродвигун,    змонтований    на кришці   гідробака,   шестерен­ний оливний насос,  запобіж­ний клапан і фільтр тонкого очищення. Тиск у гідросисте­мі (він не повинен перевищу­вати  10 МПа) контролюється манометром,   під'єднаним   до напірного  оливопроводу.  Гід­ропривідна станція з'єднана з поршневим  насосом  за  допо­могою гідравлічних рукавів і трубопроводів.

       Поршневий насос — це гідравлічна машина, що забезпечує пе­реміщення гною трубопроводом  за допомогою  поршня.  Останній приводиться в дію гідроциліндром гідропривідної станції. У корпусі насоса є всмоктувально-напірний клапан, який вмикається окре­мим гідроциліндром і залежно від такту поршня забезпечує пере­кривання завантажувальної горловини лійки чи напірного каналу гноєпроводу. Зверху на корпусі насоса закріплена завантажувальна лійка, а спереду — конус, до якого приєднаний гноєпровід. Гостра кромка забірної камери і термічно оброблений хромований поршень дають змогу легко розрізати стеблові матеріали. Це забезпечує на­дійне транспортування трубопроводом підстилкового гною.

Автоматичне керування роботою насоса забезпечується двома ре­версивними золотниками, які перемикають за допомогою важеля. Всмоктувально-напірний клапан регулюють у такій послідовності:

·  перевіряють ходи штоків гідроциліндрів та поршня (мають бу­ти в межах відповідно 305 - 320 і 615 - 630 мм); у разі потреби упо­ри пересувають від важеля;

·  за допомогою манометра здійснюють контроль тиску у гідросис­темі; за робочого ходу поршня він має бути в межах 2 — 10 МПа, за холостого — 2 — 5 МПа; якщо ці умови не дотримуються і в момент перемикання золотника тиск різко зростає, то упор пересувають до важеля.

Гноєпровід монтують із металевих труб із внутрішнім діаметром 315 мм і товщиною стінок не менше 5 мм. Допускається комплекту­вання установки трубами з внутрішнім діаметром 315 — 426 мм.

Гній із тваринницьких приміщень скребковими, скреперними чи іншими пристроями подається до завантажувальної лійки установ­ки УТН-10. Під дією власної ваги та розрідження, що створюється за холостого ходу поршня, канал гноєпроводу перекривається клапа­ном, а вікно завантажувальної лійки відкривається і гній із неї лій­ки надходить у робочу камеру корпусу. Після заповнення робочої камери клапан перекриває вікно завантажувальної лійки, відкри­ває напірний канал гноєпроводу і поршень насоса, здійснюючи ро­бочий хід, виштовхує гній із робочого циліндра у гноєпровід, по яко­му він надходить у гноєсховище. Цей цикл повторюється.

6.5. Особливості техніки безпеки під час роботи механічних засобів прибирання гною.

При  експлуатації гноєприбиральних засобів забороняється:

1. Допускати до обслуговування осіб, які не пройшли інструктаж по будові і техніці безпеки.

2. Виконувати змащувальні і регулювальні роботи.

3. В зоні дії транспортерів класти сторонні предмети.

4. Ставати на ланцюги, штангу, скребки і ролики.

При транспортуванні гною від тваринницьких приміщень до гноєсховищ за допомогою стиснутого повітря необхідно виконувати наступні правила техніки безпеки:

1. До роботи слід допускати тільки навчених осіб.

2. Електродвигун компресора і пускову апаратуру заземлюють.

3. Продувочна ємність і ресивер повинні мати паспорт завода виробника, який засвідчує, що ємність пройшла випробування і вони повинні бути зареєстровані в Держгіртехнагляді.

4. Компресор, продувочну ємність і ресивер обладнують манометрами; трубопроводи повинні витримувати тиск не менше 8 атм.

5. Продувочна ємність і ресивер повинні мати запобіжний клапан.

6. Стиснуте повітря в продувочну ємність пускають тільки при закритому завантажувальному люкові.

7. Завантажувальний люк дозволяється відкривати тільки при досягненні всередині ємності атмосферного тиску.

8. Продувочна ємність повинна мати вентиль для скидання тиску.

9. Якщо магістральний трубопровід забитий, припиняють подачу стиснутого повітря, скидають тиск, усувають несправність і тільки після цього пускають установку в роботу. 

Питання до самоконтролю

1. Як класифікують засоби для видалення гною?

2. Назвіть основні елементи обладнання ТСН-160А та їх призначення?

3. Схарактеризуйте робочий процес обладнання ТСН-160А?

4. У чому переваги конвеєра ТСН-160А перед іншими конвеєрами?

5. Які можливі несправності засобів гноєвидалення?

6. Як поділяють гідравлічні системи прибирання гною?

7. Які недоліки гідравлічних систем видалення гною?

8. Які є правила техніки безпеки під час роботи механічних засобів прибирання гною?